У 18 здорових курсантів і 20 осіб з вегето-судинними розладами застосували оздоровлення та лікування із використанням кардонату; відповідно, по 20 хворих отримували АТФ-лонг, а 28 здорових і 21 хворий склали групи контролю. Кардонат застосовували по 1 таблетці двічі на день у здорових і тричі на день у випадках наявності ознак НЦД. АТФ-лонг, у відповідних групах, призначали по 10 мг тричі на день всередину у здорових, і в дозі 20 мг 3 рази на день у осіб з проявами НЦД. Курси лікування складали 1-1,5 місяців.

        Встановлено, що поширеність ряду звичок є різною і залежить від року навчання, хоча в цілому є досить низькою. Слід відмітити те, що на молодших курсах поширеність звичок є найбільшою, як на початку навчання, так і через 6-8 міс. Це стосується особливо схильності до паління. Останнє може бути обумовлене низкою психічних і емоційних перевантажень за умов адаптації до своєрідних і строго регламентованих умов навчання і побуту. Так, майже 74% опитаних палять, більше того 68% постійно упродовж останніх 2-х років. В той же час лише 23,4% курсантів відмічають певну стурбованість наслідками паління. Основною причиною намагань відмовитись від паління опитані в кінці першого року навчання вважають скарги на здоров’я (15,4%), бажання уникнути серйозної хвороби (29,0%), економічні причини (8,6%). В той же час повторне анкетування дозволило виявити суттєве зменшення відсотка осіб які курять та зростання кількості осіб, які негативно ставляться до нього. Важливою ознакою забезпечення здорового способу життя є фізична активність. За даними проведеного опитування відмічене поступове зростання об’ємів фізичної активності в тому числі її інтенсивності.
Моніторинг дозволив відмітити низку особливих закономірностей, які властиві власне контингенту молодих осіб - курсантів. В той же час прицільне клініко-функціональне обстеження показало, що у частини осіб, особливо упродовж перших місяців навчання спостерігається напруженість регуляторних механізмів, що обумовлює посилення наявних або поглиблення існуючих проявів вегетативних дисфункцій.

        Оздоровлення осіб, шляхом проведення профілактичних медикаментозних курсів із застосуванням засобів метаболічної терапії дозволило з одного боку попередити виникнення адаптивних порушень, а з іншого сприяло їх корекції. Зокрема, відмічено розширення працездатності осіб (за даними велоергометрії), нормалізацію варіабельності серцевого ритму та добових коливань артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, покращення регуляторних механізмів периферичного кровоплину тощо. Описані зміни проявлялись позитивною динамікою клінічних проявів вегетативних показників.
У випадках наявності клінічних і функціональних ознак нейроциркуляторної дистонії, проведення курсу медикаментозного лікування забезпечує стабільність фізичної працездатності упродовж 1-го місяця і вірогідне її зростання через 3 міс. лікування. При цьому зменшуються прояви кардіалгічного, гіпертензивного і респіраторного синдромів, вдається уникнути периферійних судинних розладів. Поступове зростання фізичної працездатності поєднується з вірогідним зменшенням частоти ритму серця і стабілізації артеріального тиску як у спокої, так і при виконанні дозованого фізичного навантаження. Така динаміка лікування властива як застосуванню карбонату так і АТФ-лонгу, при диференційованому їх застосуванні. На цій основі розроблений алгоритм контролю функціонального стану курсанів, тактики їх медичного забезпечення і прицільного диференційованого медикаментозного оздоровлення та лікування.